Версия для печатиНа печать Написать письмоНаписать письмо ВойтиАвторизация Карта сайтаКарта сайта
АФ "Моноліт" - ми працюємо заради Вашого успіху.
АФ "Моноліт" - ми працюємо заради Вашого успіху.
Головна
 
Про нас
 
Послуги
 
Вартість послуг
 
Персонал
 
Партнерство
 
Зворотній зв'язок
 
Контакти
 
Корисна інформація
 
Статті, огляди
 

Статті, огляди

                         Хто такий та для чого він потрібен, цей АУДИТ.

    Олексій Олексієнко 

     Сьогодні не треба боятись Аудиту. Цей дядько не такий страшний, як звучить його ім’я.  

     Більше того, він виявляється навіть дуже корисним у господарстві.  

     Він уважно вислухає, подивиться, що до чого. Порадить, як вести справи краще. Як виправити помилки. 

     За свою роботу він захоче грошей. 

     Але робота цього дядьки коштуватиме набагато дешевше, ніж збиткі від звіра на ім’я Бардак, або Хаос. 

     Сьогодні у нашій країні склалася така ситуація, коли деякі власники підприємств, інвестори, керівники підприємств і навіть деякі бухгалтери бояться слів «аудит» і «аудитор», розуміючи під цими словами перевірку підприємства податковою інспекцією.  

    Аудит може бути ініціативним (добровільним), коли він здійснюється за рішенням керівництва підприємства, або обов’язковим, якщо його проведення обумовлене прямою вказівкою в законодавстві.  

    У цій статті ми спробуємо розкрити поняття ініціативної (незалежної) аудиторської перевірки.  

    Для початку звернемося до історії.  

    Слово «аудитор» походить від латинського слова «audio» (що значить «слухач» або «той, що слухає»). Так у духовних навчальних закладах називали відмінно встигаючого учня, який за дорученням вчителя робив довірчу перевірку інших учнів на предмет засвоєння ними пройденого матеріалу. Такі довірчі відношення існують і в аудиторській діяльності (аудиті). У першооснові аудиторська діяльність являє собою процес перевірки аудиторами (аудиторськими фірмами) правильності ведення бухгалтерського обліку, здійснюваного економічними суб’єктами.  

     Перше згадування аудитора відноситься до XIV ст., коли облікові книги стали фігурувати в якості доказів у суді. Лука Пачолі, автор «Трактату про рахунки і записи», – першої книги, що була присвячена бухгалтерському обліку і містила основи теорії бухгалтерського обліку, – підтверджував необхідність контролю бухгалтерського обліку.  

     У XVI ст. у багатьох країнах був офіційно введений правовий контроль облікових книг. В Англії вже використовувалося слово «аудитор» для позначення людей, що займаються перевіркою облікових записів.   

     Історія виникнення аудиту бере свій юридичний початок із Шотландії, у столиці – Единбурзі – у 1853 р. був офіційно заснований Единбурзький інститут аудиторів.  

     Батьківщиною аудиту, у сучасному розумінні цього слова, є Великобританія, що у 1884 р. прийняла пакет Законів про Компанії, що наказують акціонерним компаніям доручати незалежним бухгалтерам перевірку бухгалтерських книг і рахунків компаній із наступним звітом перед акціонерами.  

     Світова економічна криза 1929-1933 р., викликавши масові банкрутства різних підприємств, а особливо акціонерних товариств, з’явилася потужним стимулом подальшого розвитку аудиторської діяльності, що у наступні роки удосконалювалася в напрямку організаційно-правових основ. Особлива увага приділялася формуванню етичних і поведінкових норм у взаємовідносинах аудиторів із клієнтами, дотримання принципу довірчості і конфіденційності, як у процесі проведення перевірки, так і після видачі висновку по її результатах.   

    Виникнення аудиту зв’язано з розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займається управлінням організацією (адміністрація, менеджери) і тих, хто вкладає гроші в її діяльність (власники, акціонери, інвестори).  

    Необхідно відзначити, що аудиторська діяльність як така породжена ринковою економікою і є складовою частиною механізму цієї економіки.  

    Під аудитом розуміється процес зниження до прийнятного рівня інформаційного ризику (тобто імовірності того, що у фінансових звітах містяться помилкові або неточні відомості) для користувачів фінансових звітів.  

    У ході аудиторської перевірки фінансових звітів установлюються точність відбиття в них фінансового становища і результатів діяльності підприємства, відповідність ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам і критеріям, дотримання підприємством, яке перевіряється, чинного законодавства.  

    Особливе значення має той факт, що перевірку достовірності звітності підприємства, дотримання чинного законодавства й упорядкування аудиторського висновку з цього питання виконує незалежний аудитор.   

    Безсумнівно, що виникнення аудиту як довірчої форми перевірки фінансово-економічної діяльності економічних суб’єктів викликано появою нових організаційно-правових форм цих суб’єктів. Зрозуміло, що дійсні власники зацікавлені в одержанні достовірної інформації про фінансово-економічне становище «рідних» підприємств і організацій, обґрунтованих висновків з їх найближчої та довгострокової перспективі.  

    Існує декілька визначених правил, що стосуються діяльності незалежних аудиторів: 

    1) вільний вибір аудитора (аудиторської фірми) суб’єктом, що господарює;  

    2) договірні відношення між аудитором (аудиторською фірмою) і клієнтом, що дозволяє аудитору самому вибирати свого клієнта і бути незалежним від вказівок будь-яких державних органів; 

    3) можливість відмовити клієнту у видачі аудиторського висновку до усунення відзначених недоліків; 

   4) неможливість аудиторської перевірки при родинних або ділових відносинах із клієнтом, що перевищують договірні відношення з приводу аудиторської діяльності;  

   5) заборона аудиторам і аудиторським фірмам займатися господарською, комерційною і фінансовою діяльністю, не зв’язаною з виконанням аудиторських, консультаційних і інших послуг, дозволених законодавством.  

    Потреба в послугах аудитора виникає в зв’язку з наступними обставинами: 

    1) можливість подання необ’єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами); 

    2) залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;  

    3) необхідність спеціальних знань для перевірки інформації; 

    4) відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.  

    Всі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, які мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.  

    Аудиторські послуги – це послуги посередників, які встановлюють достовірність фінансової інформації.   

    Аудитори (аудиторські фірми) у процесі своєї діяльності вирішують ряд завдань, пов'язаних із наданням аудиторських послуг:  

    1) перевірка ведення бухгалтерського обліку й упорядкування звітності, законності господарчих операцій; 

    2) надання допомоги в організації бухгалтерського обліку;  

    3) надання допомоги у відновленні і веденні обліку, упорядкуванні бухгалтерської (фінансової) звітності; 

    4) надання допомоги в податковому плануванні і розрахунку податків; 

    5) консультування по окремих питаннях ведення обліку й упорядкування звітності;  

    6) експертні оцінки й аналіз результатів господарської діяльності; 

    7) консультування з широкого кола фінансових і правових питань, маркетингу, менеджменту, технологічне й екологічне консультування та ін.; 

    8) розробка установчих документів та ін.;  

    9) надання інформації про майбутніх партнерів; 

    10) інформаційне обслуговування клієнтів; 

    11) інші послуги.  

    З погляду спрямованості аудит поділяється на: загальний аудит (підприємства їх об’єднання незалежно від організаційно-правових форм і видів власності, організації і заснування); банківський аудит; аудит страхових компаній; аудит бірж; аудит позабюджетних фондів; аудит інвестиційних інститутів та ін.  

    Аудитори, що працюють самостійно, і аудиторські фірми можуть займатися аудиторською діяльністю тільки після одержання ліцензії на її здійснення, яка видається Аудиторською палатою України.  

    В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші об’єкти господарювання вступають у договірні відносини щодо використання майна, коштів, проведення комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відношень повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.  

    Власники, і, насамперед, колективні власники – акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тому, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, не мають відповідного досвіду, і тому потребують послуг аудиторів.  

    Незалежні аудитори можуть робити ефективну допомогу керівництву економічного суб’єкта в здійсненні контролю не тільки за допомогою сприяння в забезпеченні достовірності фінансових даних і надійності використовуваних систем бухгалтерського обліку. Вони також можуть забезпечити незалежну експертну консультаційну підтримку з ряду важливих напрямків діяльності економічного суб’єкта. Більш того, рекомендації незалежних консультантів можуть бути дуже корисні для керівництва в процесі проведення перетворень, які не зустрічають широкої підтримки всередині організації.  

    У країнах із розвинутими ринковими відносинами аудиторська фірма розглядається в першу чергу не як інспектор, а як незалежний консультант, який поряд із перевіркою фінансової звітності дає професійну оцінку стану справ.  

    Аудиторські фірми бачать своє завдання в підтвердженні того, що бухгалтерська звітність достовірно і точно відбиває фінансове становище організації.  

    Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки різних економічних рішень. 

    У сучасній економічній ситуації, що склалася в Україні, важливим питанням професійної етики є податкові відношення з державною казною. Адже бухгалтер підприємства практично не в змозі простежити абсолютно всі зміни в законодавстві (а також різні трактування спірних моментів законодавства). І справа професійної честі аудиторів і збереження повної довіри до них із боку клієнтів, громадськості і державних органів – неухильне дотримання податкового законодавства у всіх аспектах, тому аудитори (аудиторські фірми) дуже відповідально ставляться до всіх змін законодавства, і практично в усіх аудиторських фірмах існує співробітник, в обов’язки якого входить стеження за всіма змінами в законодавстві. Отже, ті підприємства, що співробітничають з аудиторськими фірмами, швидше й оперативніше можуть реагувати на зміни законодавства.  

    Одним (і напевно, най істотним) із позитивних боків незалежної аудиторської перевірки є те, що незалежний аудитор бачить стан справ на підприємстві з боку стороннього спостерігача, і отже, йому легше помітити прорахунки і недоліки, а виходить, і дати кваліфіковану пораду з усунення майбутніх або вже зроблених помилок. Адже при наданні професійних послуг з оподатковування аудитор повинен керуватися інтересами клієнта. Тому, як правило, ініціатором незалежної аудиторської перевірки є власник підприємства, який хоче уникнути конфліктних ситуацій при проведенні угод і при сплаті податків. 

    На закінчення відзначимо, що незалежний аудит – це особлива організаційна форма контролю. Він непогано зарекомендував себе в умовах розвинутої ринкової економіки, навіть економіки умовно-ринкової, перехідного типу, що склалася зараз в Україні. Говорячи іншими словами, незалежний аудит – це невід’ємний елемент інфраструктури ринку.

Використано: http://terezi.narod.ru/statti/audit.html